ПЕРЕДМОВА. – 9
МОДУЛЬ І. ВСТУП ДО ПСИХОЛОГІЇ. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА. – 19
ТЕМА1. СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ. – 20
1.1. Історичний аналіз у психології
Е. Борінг: психологія – експериментальна наука. – 20
М. Г. Ярошевський: принцип детермінізму і категоріальний аналіз історії психології. – 23
В. А. Роменець: історія психології як практика людського самопізнання. – 26
1.2. Історичні рівні становлення психологічних знань. – 31
1.2.1. Ситуативний рівень. – 32
1.2.2. Мотиваційний рівень. – 38
1.2.3. Дійовий рівень. – 46
1.2.4. Рефлексивний рівень. – 52
1.3. Напрям психології ХX початку XXI століття – 54
1.3.1. Західна психологія. – 54
1.3.2. Радянська і пострадянська психологія. – 59
1.4. Психологія перед лицем майбутнього. – 62
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 67
Бібліографія. – 67
ТЕМА 2. ПСИХОЛОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ. – 72
2.1. Метатеоретичний аналіз психології. – 73
2.1.1. Гносеологія психології. – 74
Екскурс в історію психології – 74
Р. Декарт і гносеологія психології та інших наук. – 75
2.1.2. Наукове пізнання як рух від дуалізму до монізму. – 77
І. Пригожин: історія світу в напрямі від хаосу до порядку. – 78
М. К. Мамардашвілі: від класичного до неокласичного світобачення. – 79
В. С. Стьопин: наукова раціональність та її типи. – 80
Ситуації наукового пізнання людиною дійсності – 82
2.1.3. Специфічні особливості психологічного пізнання. – 82
«Коло пізнання». – 83
Наукова раціональність і психологія. – 85
Психологія як некласична дисципліна. – 97
2.1.4. Методологія психології. – 91
С. Л. Рубінштейн: методологічні принципи психології. – 91
О. М. Ткаченко: система методологічних принципів психології. – 95
Методологія психології і систематизація психологічних знань. – 98
2.2. Психологічне дослідження. – 99
2.2.1. Емпіричне дослідження. – 99
2.2.2. Теоретичне дослідження. – 103
2.2.3. Метатеоретичне дослідження. – 107
2.3. Психологія серед інших наук. – 111
2.4. Психологія як практика. – 114
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 118
Бібліографія – 118
ТЕМА 3. ОСНОВНА ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЇ. – 124.
3.1. Мозок та психіка. – 124
Будова мозку – 124.
3.1.1. Взаємовідношення між фізіологічним і психічним. – 129.
О. Р. Лурія: структура мозку і локалізація психічних процесів. – 129
Н. П. Бехтерєва: нейрофізіологічні коди успіху. – 132
Є. М. Соколов: нейрони свідомості. – 134
П. К. Анохін: функціональні системи організму і випереджуюче відображення дійсності. – 137
3.1.2. Наука на шляху від фізіологічного до психічного. – 139
3.2. Буття і свідомість. – 140
С. Л. Рубінштейн: людина психічне серед явищ матеріального світу. – 141.
3.3. Людина і світ. – 148
3.3.1. Людина у просторі свого існування. – 148
С. Л. Рубінштейн: людина як даність світу. – 149
В. А. Роменець: людина, вчинок, світ – 154
3.2.2. Людина в історичному просторі і часі. – 158
В. А. Роменець: філософія минущого. – 159
3.4. Основна проблема психології та психологічне пізнання. – 165
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 169
Бібліографія – 169
МОДУЛЬ ІІ. РОЗВИТОК ПСИХІКИ. – 177
ТЕМА 4. РОЗВИТОК ПСИХІКИ У ФІЛО- ТА ІСТОРІОГЕНЕЗІ – 178
4.1. Біологічні пояснення у психології – 178
Ч. Дарвін «Natyra non facit saltum». – 179
Ч. Дарвін і перші кроки психології розвитку. – 182
Г. Спенсер і абстракції еволюційного мислення. – 185
І. М. Сєченов: від чутливості до розуму. – 187
4.2. Поведінка тварин у світлі біологічного пояснення. – 191
Типи і форми поведінки тварин. – 192
В. Келер: інтелектуальна поведінка антропоїдів. – 198
4.3. Від біологічного до психологічного пояснення. – 200
О.М. Леонтьєв: організм, діяльність, психіка. – 201
Нервова система і психіка. – 203
4.4. Історичні пояснення у психології. – 206
Еволюція людини. – 206
О. М. Леонтьєв: людина, діяльність, свідомість. – 209
С. Л. Рубінштейн: психіка і свідомість у зв’язку зі зміною способу життя. – 211
Психологічне пояснення і психологічний світогляд. – 214
В. А. Роменцев: ситуація значень і міфологічна свідомість. – 215
Становлення свідомості. – 218
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 225
Бібліографія – 225
Л. С. Виготський: розвиток вищих психічних функцій. – 243
5. РОЗВИТОК ПСИХІКИ В ОНТОГЕНЕЗІ. – 232
5.1. Nature versus nurture. - 234
Дж. Локк: розвиток в умовах формування звичок. – 234
Ж.-Ж. Руссо: розвиток в умовах природного виховання. – 237
5.2. Психологія розвитку: теоретичний світ. – 241
Л. С. Виготський: розвиток вищих психічних функцій. – 243
С. Л. Рубінштейн: психічний розвиток і діяльність. – 249
Психологічне пояснення і теорії розвитку. – 252
5.3. Психологія розвитку: емпіричні дослідження. - 254
П. Балтес: теоретична модель психічного розвитку. – 256
Розвиток у світлі даних психогенетики. – 257
5.4. Процеси розвитку. – 262
5.4.1. Дозрівання. – 263
5.4.2. Присвоєння. – 267
Д. Б. Ельконін: періодизація психічного розвитку. – 267
Характеристика періодів розвитку. – 269
5.4.3. Освосння. – 276
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 279
Бібліографія. – 280
ТЕМА 6. НЕНОРМАТИВНИЙ ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК. – 289
6.1. Природа і межі психічної ненормативності. – 290
В. В. Лебединський: класифікація грубих порушень розвитку. – 290
6.1.1. Чинники ненормативного розвитку. – 293
6.1.2. Форми негативного впливу на психіку дитини. – 296
6.2. Психічна ненормативність у теоретичному висвітленні. – 297
6.2.1. Психоаналіз та його версії. – 298
А. Фройд: несвідоме дитини і механізми психологічного захисту. – 301
Р. А. Шпіц: ефект госпіталізму і стосунки в діаді «дитина- мати». – 303
Дж. Боулбі: порушення прив'язаності. – 304
О М. Айнсворт: форми порушення прив'язаності. – 306
Е. Еріксон: Его-ідентичність та ї становлення. – 311
6.2.2. Біхевіоризм і теорії научіння. – 314
Б. Ф. Скіннер: научіння через підкріплення відповідей. – 315
А. Бандура: научіння через моделі поведінки. – 317
Г.Ф. Харлоу: научіння любові. – 318
6.2.3. Радянська і пострадянська психологія. – 320
М.I. Лiсіна: проблеми онтогенезу спілкування. – 320
Емпіричні дослідження. – 323
Дослідження пострадянської доби. – 327
6.3. Процеси ненормативного розвитку. – 328
6.3.1. Дозрівання. – 328
6.3.2. Присвосння. – 332
О.В. Сухарсв: етнофункціональні розлади психіки. – 333
6.3.3. Освоення. – 335
6.3.4. Психологічна допомога за ненормативного розвитку. – 338
Питання для контролю, самоконтроллю та роздумів. – 340
Бібліографія. – 340
Модуль III. ПСИХІКА І ЖИТТЯ. – 349
ТЕМА 7. ДІЯЛЬНІСТЬ. – 350
7.1. Діяльність як спосіб людського життя. – 350
С. Л. Рубінштейн: діяльність, свідомість, життевий шлях людини. – 352
С. Л. Рубінштейн: життя як предмет теоретичної рефлексії. – 356
Леонтыєв: діяльність, свідомість, особистість. – 359
В. А. Роменець: діяльність як вчинок. – 366
В. А. Роменець: вчинок і життя як психічний феномен. – 367
7.2. Процес діяльності. – 372
Д. М. Узнадзе: настановлення і діяльність. – 372
К. Левін: людина у полі динамічних сил. – 375
7.3. Види діяльності. – 382
7.3.1. Гра. – 382
Д. Б. Ельконін: рольова гра у дитячому віці. – 383
7.3.2. Учіння. – 384
Г. С. Костюк: навчання, учіння, розвиток. – 385
В. В. Давидов: учбова діяльність і теоретичне мислення. – 387
А. В. Фурман: учень в інноваційному освітньому просторі. – 389
7.3.3. Праця. В. Д. Шадриков: системогенез професійної діяльності. – 390
В. А. Роменець: аналіз творчого процесу. – 391
7.4. Діяльність і особистість. – 396
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 398
Бібліографія. – 398
ТЕМА 8. СПЛКУВАННЯ. – 405
8.1. Спілкування як міжсуб'єктні взаємини. – 406
М.I. Лісіна: спілкування і психічний. – 407
Спілкування як діалог. – 409
Л. Е. Орбан-Лембрик: діалог, спілкування, особистість. – 410
8.2. Спілкування і особистість. – 412
Л.Е. Орбан-Лембрик: комунікативна природа особистості. – 421
8.3. Будова, закономірності, психологічні ефекти спілкування. – 414
8.3.1. Спілкування як обмін інформацією. – 414
8.3.2. Спілкування як взаємодія. – 417
8.3.3. Спілкування як сприймання і розуміння. – 422
8.4. На шляху до оптимального спілкування. – 429
Спілкування в умовах професії типу «людина- людина». – 429
Психологічна допомога при труднощах спілкування. – 431
Е. Берн: психологічні ігриі життсві сценарії. – 433
Від психології спілкування до спілкування у психології. – 438
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 441
Бібліографія. – 441
ТЕМА 9. СПІЛЬНОТИ. – 448
9.1. Спільнота як предмет психологічного осмислення. – 449
9.1.1. Спільнота-ідеальна реальність. – 450
С. Московичі: природа соціальних уявлень. – 450
9.1.2. Спільнота-соціальна реальність. – 453
Г.М. Андреєва: конструювання образу соціального світу. – 453
9.1.3. Спільнота етнічна реальність. – 456
В. Янів: етнопсихологічна студія української духовності. – 457
9.2. Спільнота як група Взаємини у групі. – 461
Група як соціально-психологічне явище. – 464
Рівні розвитку групи. – 467
А. В. Петровський: колектив – група найвищого рівня розвитку. – 469
9.3. Спільнота і особистість. – 473
В.А. Петровський: феномен персоналізації. – 473
Спільнота і виховання особистості. – 473
9.4. Від психології спільнот до спільнот у психології. – 481
Школа Л. С. Виготського Школа С.Л. Рубінштейна. – 483
Школа В. А. Роменця. – 486
Питання для контролю, самоконтролю та роздумів. – 490
Бібліографія. – 490

Курс подається через систему понять і категорій, яка охоплює становлення, функціонування, будову, феноменологію психічних явищ. Відтворюється історія і логіка набування психологічних знань, виокремлюються внески у цей процес психологів-теоретиків, висвітлюються здобутки психологічної науки. Психологічне пізнання характеризується як невпинний рух людської думки у її намаганнях збагнути природу і сутність психічного. Утверджується розуміння психології як фундаментальної науки світоглядного значення, що продовжує одвічно триваючу практику людського самопізнання.