100/2
В. С. Пазенок ; Філософія / В. С. Пазенок
К.:: Академвидав, 2008. - 280 с.
   ISBN 978-966-8226-56-4: 50 грн.
   ДКД 100

Бібліотека ЛБС [02271]

   Зміст:

1.Філософія як форма свідомості і світогляду

1.1 Людина як суб’єкт світогляду

1.2 Магічний світогляд

1.3 Міфологічний світогляд

1.4 Світоспоглядальні мотиви протиукраїнського етносу

1.5 Релігійний світогляд

1.6 Філософський світогляд

1.7 Філософія як теорія

1.8 Філософська проблематика

1.9 Філософування як вияв філософії

1.10 Філософія як софійне знання

1.11 Філософія і практика

1.12 Функції філософії


2. Структура філософського знання

2.1 Історія (генеалогія) філософії

Становлення філософської науки

Сучасна (новітня) філософія

Українська філософія

2.2 Філософська теорія буття (онтологія)

2.3 Філософська теорія свідомості (феноменологія)

2.4 Філософська теорія пізнання (гносеологія)

2.5 Філософська теорія взаємозв’язків і розвитку (діалектика)

2.6 Філософська теорія суспільства (соціальна філософія)

2.7 Філософія культури і культурологія

2.8 Філософська теорія цінностей (аксіологія)

2.9 Філософська теорія людини (антропологія)

2.10 Філософська теорія передбачення (прогнозологія)


3. Філософська проблемологія

3.1 Загальна характеристика теорії проблем

3.2 Проблема глобальних суперечностей

3.3 Проблема «людського виміру» дійсності


4. Прикладна філософія

4.1 Філософія економіки

Проблема визначення філософії економіки

Неоекономіка – нова соціальна реальність

4.2 Філософія права

4.3 Філософія освіти

Освіта – шлях у «суспільство знання»

Діалектика взаємозв’язку філософії, освіти і педагогіки

Гуманістичний сенс філософії освіти

Соціальна функція філософії освіти

4.4 Філософія туризму

Феномен туризму як об’єкт філософського дослідження

Концептуальні виміри туризму

Філософські проблеми і суперечності туризму


Найвидатніші філософи світу і України

Філософи про філософію

Короткий термінологічний словник

Література
   Анотація:

Посібник, уводячи у світ філософського знання, ознайомлює з непідвладними часу думками, ідеями, концепціями класиків філософії, сучасними інтерпритаціями філософських проблем, усталеними темами - онтологією, феноменологією, гносеологією, діалектикою тощо. Наголошується на багатовимірному, проблемно-евристичному характері філософського вчення, розкривається його методологічна важливість у різних сферах суспільного буття («Філософська проблемологія», «Прикладна філософія»).