220.63/9Ганс - Георг Гадамер ; Істина і метод. Герменевтика І. Т.1 / Ганс - Георг Гадамер
К.:: Юніверс, 2000. -
ДКД 220.63
Зміст:
Частина перша
Виклад проблеми істини в застосуванні до пізнання мистецтва
І. Розширення естетичного виміру в царину трансцендентного 13
1. Значення гуманістичної традиції для гуманітарних наук 13
a) Проблема методу 13
b) Провідні гуманістичні поняття 18
Освіта 18
Sensus communis (здоровий глузд) 27
Здатність до судження 37
Смаки 41
Суб’єктивація естетики у кантівській критиці 48
a)
Вчення Канта про смак і про геніальне 48
-
Трансцендентальна відмінність смаку 48
-
Вчення про вільну й доповнювальну красу 50
-
Вчення про ідеал краси 52
-
Інтерес до прекрасного у природі й мистецтві 54
-
Стосунки смаку та геніального 58
b)
Естетика геніального й поняття переживання 60
-
Актуалізація поняття геніального 60
-
До історії слова «переживання» 64
-
Поняття переживання 68
c)
Межі мистецтва переживання. Реабілітація алегорії 74
2.
Повернення проблеми істинності мистецтва 84
a)
Проблематичність естетичної освіти 84
b)
Критика абстракції естетичної свідомості 90
ІІ. Онтологія твору мистецтва та її герменевтичне значення 102
1.
Гра як провідна нитка онтологічної експлікації 102
a)
Поняття гри 102
b)
Перетворення на структуру й тотальне опосередкування 110
c)
Темпоральність естетичного 119
d)
Приклад трагічного 125
2.
Наслідки для естетики і герменевтики 130
a)
Буттєва валентність зображення 130
b)
Онтологічна основа оказіонального й декоративного 140
c)
Визначення меж літератури 154
d)
Реконструкція та інтеграція як завдання герменевтики 158
Частина друга
Поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук
І. Історична преамбула 165
1.
Сумнівність романтичної герменевтики та її застосування до історичної науки 165
a)
Зміна сутності герменевтики при переході від Просвітництва до романтизму 165
-
Передісторія романтичної герменевтики 165
-
Проект універсальної герменевтики Шляйєрмахера 175
b)
Приєднання історичної школи до романтичної герменевтики 187
-
Складнощі з ідеалом універсальної історії 187
-
Історичний світогляд Ранке 192
-
Співвідношення історії й герменевтики у Й. Г. Дройзена 200
2.
Дільтей у суперечностях історизму 205
a)
Від теоретико-пізнавальної проблеми історії до герменевтичного основоположення гуманітарних наук 205
b)
Роздвоєння науки й філософії життя у Дільтеєвому аналізі історичної свідомості 217
3.
Подолання теоретико-пізнавальної постановки питання через феноменологічне дослідження 227
a)
Поняття життя за Гуссерлем та графом Йорком 227
b)
Гайдеггерів проект герменевтичної феноменології 237
ІІ. Основні риси теорії герменевтичного досвіду 247
1.
Піднесення історичності розуміння до герменевтичного принципу 247
a)
Герменевтичне коло і проблема передсудів 247
-
Гайдеггерове відкриття перед структури розуміння 247
-
Дискредитація передсуду Просвітництвом 252
b)
Передсуди як умови розуміння 257
-
Реабілітація авторитету й традиції 257
-
Приклад класичного 265
c)
Герменевтичне значення часової відстані 270
d)
Принцип історії впливів 279
2.
Повернення до основної проблеми герменевтики 285
a)
Герменевтична проблема застосування 285
b)
Герменевтична актуальність Арістотеля 289
c)
Показове значення юридичної герменевтики 301
3.
Аналіз дієво-історичної свідомості 317
a)
Межі ре флексійної філософії 317
b)
Поняття досвіду й сутність герменевтичного досвіду 321
c)
Герменевтична первинність запитання 336
-
Взірець Платонової діалектики 336
-
Логіка запитання й відповіді 343
Частина третя
Онтологічний поворот герменевтики на провідній нитці мови
1.
Мова як середовище герменевтичного досвіду 355
a)
Вербальність як визначення герменевтичного предмета 360
b)
Вербальність як визначення герменевтичного процесу 366
2.
Формування поняття «мова» в історії західної думки 375
a)
Мова і логос 375
b)
Мова і Verbum 387
c)
Мова й утворення понять 395
3.
Мова я к горизонт герменевтичної онтології 405
a)
Мова як досвід світу 405
b)
Середовище мови та її спекулятивна структура 421
c)
Універсальний аспект герменевтики 438
Анотація:
Книга присвячена герменевтиці - теорії розуміння й тлумачення текстів та феноменів культури. Автор окреслює історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежуванняметодологій гуманітарних і природничих наук.