Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття (Запис № 10885)
| 000 -Маркер запису | |
|---|---|
| Маркер (контрольне поле довжиною 24 байти) | 10585 2200229 4500 |
| 001 - Ідентифікатор запису | |
| Ідентифікатор запису | 10885 |
| 010 ## - ISBN | |
| ISBN | 978-617-7173-41-9 |
| 010 ## - ISBN | |
| ISBN | 978-966-1676-95-3 |
| 100 ## - Дані загальної обробки | |
| Дані загальної обробки | 20201104d k||y1ukry50 ca |
| 101 ## - Мова | |
| Мова тексту, звукової доріжки тощо | українська |
| 102 ## - Країна публікації/виробництва | |
| Країна публікації | УКРАЇНА |
| 200 ## - Назва | |
| Основна назва | Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття |
| Перші відомості про відповідальність | Упоряд. Віра Агеєва |
| 210 ## - Місце та час видання | |
| Місце публікації | К. |
| Видавництво | Смолоскип |
| Дата видання | 2016 |
| 205 ## - Відомості про видання | |
| Відомості про видання | Наукове видання |
| 215 ## - Фізичний опис | |
| Специфічне визначення матеріалу та обсяг документа | 904 с. |
| 327 ## - Примітки | |
| Текст примітки | Віра Агеєва. Мистецтво інтерпретації. - 5<br/>Частина 1<br/>ПОЧАТОК СТОЛІТТЯ<br/>Іван Франко. З остатніх десятиліть ХIХ в. - 49<br/>Іван Франко. Принципи і безпринципність. - 95<br/>Іван Франко. Старе й нове в сучасній українській літературі. - 99<br/>Леся Українка. Нові перспективи і старі тіні. («Нова жінка» західноєвропейської белетристики). - 114<br/>Леся Українка. Винниченко. - 133<br/>Сергій Єфремов. Страчене життя. - 151<br/>До Панаса Мирного. - 162<br/>Остап Луцький. «Молода муза». - 164<br/>Микола Євшан. Проблеми творчості. - 168<br/>Микола Євшан. Боротьба генерацій і українська література. - 175<br/>Микола Євшан. Леся Українка. - 185<br/>Микола Сріблянський. Боротьба за індивідуальність. (З літератури життя р. 1911 на Україні). - 194<br/>Микола Сріблянський. Етюд про футуризм. - 216<br/>Андрій Товкачевський. Куди ми прийшли? - 229<br/>Андрій Товкачевський. Проблеми культури. - 233<br/>Микола Вороний. «Український альманах». - 242<br/>Частина 2<br/>МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД<br/>Іван Майдан. Шукання. - 245<br/>Яків Савченко. Михайло Семенко. « П’єро задається ». - 251<br/>Яків Можейко ( Савченко ). Творчість Чупринки ( Критичний нарис ). - 269<br/>Юрій Іванів – Меженко. Творчість індивідуума і колектив. - 289<br/>Володимир Коряк. Нове мистецтво. ( Твердження ). - 301<br/>Гнат Михайличенко. Пролетарське мистецтво. - 305<br/>Олександр Білецький. В шуканнях нової повістярської форми. - 308<br/>Олександр Білецький. Проза взагалі й наша проза 1925 року. ( Нариси ). - 317<br/>Валер’ян Поліщук. Завдання доби. - 327<br/>Михайло Доленго. Трагедія непотрібної трагічності. ( З приводу творів Валеріяна Підмогильного ). - 334<br/>Володимир Юринець. М. Хвильовий як прозаїк. - 344<br/>Ієремія Айзеншток. Еволюція письменника. ( Творча путь Івана Микитенка ). - 362<br/>Ананій Лебідь. З сучасної української прози. - 384<br/>Олександр Дорошкевич. До історії модернізму на Україні. - 391<br/>Максим Рильський. Про двох поетів. - 401<br/>Михайло Драй – Хмара. Бояриня. - 408<br/>Валер’ян Підмогильний. Іван Левицький–Нечуй. (Спроба психоаналізу творчості). - 425<br/>Борис Якубський. Юрій Яновський та його «Майстер корабля». - 436<br/>Андрій Ніковський. Про «Місто» В. Підмогильного. - 445<br/>Григорій Майфет. Про «Сантиментальну історію » М. Хвильового. - 457<br/>Павло Филипович. « Цвіт яблуні » М. Коцюбинського. - 468<br/>Павло Филипович. Олесь. - 478<br/>Микола Зеров. Ad fontes. - 505<br/>Микола Зеров. Наші літературознавці і полемісти. - 517<br/>Микола Зеров. Нова збірка Тичини. - 547<br/>Микола Хвильовий. Україна чи Малоросія. - 552<br/>Володимир Гадзінський. Проблема «форми» як вона є . - 586<br/>Михайло Рудницький. Михайло Коцюбинський. - 592<br/>Василь Пачовський. Проблеми української літератури й мистецтва. - 598<br/>Євген Маланюк. Поезія і вірші. - 609<br/>Дмитро Донцов. Поетка українського рісорджіменто. ( Леся Українка ). - 623<br/>Дмитро Донцов. Микола Хвильовий. - 657<br/>Олена Теліга. Якими нас прагнете?. - 675<br/>Олена Теліга. Партачі життя. - 686<br/>Частин 3<br/>СОРОКОВІ РОКИ<br/>Євген Маланюк. До проблеми культурного процесу. - 691<br/>Святослав Гординський. Поезія Миколи Зерова. - 695<br/>Святослав Гординський. Бій за Європу. ( В десятиріччя смерті Миколи Хвильового ) . - 702<br/>Улас Самчук. Велика література. ( Доповідь на з’їзді МУРу ). - 709<br/>Юрій Шерех. Легенда про український неокласицизм. - 724<br/>Юрій Шерех. Стилі сучасної української літератури на еміграції. - 765<br/>Юрій Шерех. Не для дітей. - 793<br/>Віктор Петров. Микола Зеров та Іван Франко. (До історії історико–літературних взаємовідносин). - 805<br/>Віктор Петров. Естетична доктрина Шевченка. (До поставлення проблеми). - 824<br/>Юрій Корибут. Свій білий світ. - 830<br/>Юрій Косач. Нотатка про сюрреалізм. - 837<br/>Володимир Державин. Шлях до класицизму. - 845<br/>Юрій Дивнич. Роман, що існує лише в легенді. ( Післямова до першої частини «Вальдшнепів» М. Хвильового ). - 850<br/>Борис Подоляк. Поет юності і сили. (Аркадій Любченко – 7.3.1899 – 25.2.1945). - 854<br/>Григорій Костюк. Відійшов у безсмертя. - 867<br/>Примітки. - 878<br/>Іменний покажчик. - 887 |
| 330 ## - Короткий зміст | |
| Текст примітки | Антологія представляє різні тенденції й напрямки в українській літературній критиці першої половини ХХ століття. Зібрані в книжці тексти дають змогу простежити кілька цікавих мистецьких сюжетів, важливих поворотів у розвитку літературного процесу. При початку віку йшлося про модерністську естетичну революцію, розрив з реалізмом та українофільською традицією. Складні колізії у боротьбі генерацій означено й проінтерпретовано насамперед авторами журналу «Українська хата», такими послідовними речниками естетизму, як М. Євшан та М. Сріблянський. Символістські та формалістські інтенції виявилися у статтях, публікованих на сторінках «Музагету» й «Мистецтва». У двадцяті роки обстоювання модерністських вартостей означало водночас боротьбу за мистецьку автономію в умовах посилення імперського культурного тиску. У літературній дискусії 1925 – 1928 рр. ваплітяни й неокласики, «ліві» та «праві» часто виступали однозгідно. Критичні статті київських неокласиків, зокрема Миколи Зерова, дають уявлення про український варіант формалізму. Надзвичайно цікавими були авангардистські концепції; на сторінках «Нові генерації» обговорювалася поетика авангардного «лівого» роману, розвиток футуристської поезії. В еміграційному Мистецькому Українському Русі почасти продовжувалися полеміки, ґвалтовно обірвані радянською цензурою при кінці двадцятих. Серед проблем, дискутованих мурівськими літераторами, - роль і місце неокласицизму як авторитетної стильової традиції, засади творення «великої» літератури, що мала б репрезентувати Україну по Другій світовій війні. Літературна критика модерністської доби означила увагу до форми, стилю, сприяла усталенню ієрархії естетичних вартостей. |
| 676 ## - ДКД | |
| Індекс | 891.778.0109 |
| 700 ## - Особисте ім’я | |
| Автор | Упоряд. Віра Агеєва |
| Частина імені, яка відрізняється від початкового елемента вводу | Упоряд. В.Агеєва |
| 801 ## - Джерело походження запису | |
| Країна | УКРАЇНА |
| Установа | ЛБС |
| 942 ## - Додаткові дані (Коха) | |
| Код системи класифікації для розстановки фонду | ddc |
| Тип одиниці (рівень запису) | книги |
| Класифікаційна частина шифру збереження | 891.778.0109 |
| Шифр замовлення | 891.778.0109/1 |
| Авторський знак | А 72 |
| Статус вилучення | Стан пошкодження | Статус втрати/відсутності | Джерело класифікації чи схема поличного розташування | Дата надходження | Джерельне місце зберігання | Поточне місце зберігання чи видачі | Штрих-код | Дата останнього редагування примірника | Дата, коли останній раз бачено примірник | Інвентарний номер | Шифр зберігання | Тип обігу (не для випожичання) | Ціна | Тип одиниці (рівень примірника) | Джерело надходження (постачальник) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 04/11/2020 | Бібліотека ЛБС | Бібліотека ЛБС | 13643 | 2021-03-04 13:45:57 | 04/11/2020 | 13643 | 891.778.0109/1 1 | 150.00 | книги | Форум видавців |