Передмова.
1. Вступ: Соціологія після Голокосту.
Голокост як випробування модерності.
Значення цивілізаційного процесу
Соціальне виробництво моральної байдужості.
Соціальне виробництво моральної невидимості.
Моральні наслідки цивілізаційного процесу.
2. Модерність, расизм, знищення І. Деякі особливості відчуження євреїв.
Несумісність співіснування з євреями від християнства до модерності.
По обидва боки барикад.
Призматична група.
Модерні виміри несумісності.
Ненаціональна нація.
Модерність расизму.
3. Модерність, расизм, знищення ІІ.
Від гетерофобії до расизму.
Расизм як форма соціальної інженерії Від відрази до знищення.
Погляд у майбутнє.
4. Унікальність і нормальність Голокосту.
Проблема.
Надзвичайний геноцид.
Особливість модерного геноциду.
Наслідки ієрархічного та функціонального розподілу праці.
Дегуманізація об'єктів бюрократичної операції.
Роль бюрократії у Голокості.
Неспроможність модерних запобіжників.
Висновки.
5. Підбурювання жертв до співпраці Ізоляція жертв.
Гра «врятуй те, що можеш».
Індивідуальна раціональність на службі колективного знищення
Раціональність самозбереження.
Висновки.
6. Етика покірності (Прочитання Мілґрема).
Жорстокість як функція соціальної відстані.
Співучасть через власні дії.
Технологія з позиції моралі Плинна відповідальність .
Плюралізм влади й влада совісті
Соціальна природа зла.
7. До соціологічної теорії моральності.
Суспільство як фабрика моральності.
Виклик Голокосту.
Досуспільні джерела моральності.
Соціальна близькість та моральна відповідальність.
Соціальне придушення моральної відповідальності.
Соціальне виробництво дистанції
Прикінцеві зауваження.
8. Післямова: Раціональність і сором.
Соціальне маніпулювання моральністю: актори, які моралізують, дії, що адіафоризуються (Лекція з нагоди отримання європейської премії Амальфі).
Обов'язок пам'ятати - але що? Післямова до видання 2000 року.

Книга відомого соціолога та філософа Зигмунта Баумана «Модерність і Голокост» посіла особливе місце серед численних праць про трагедію європейського єврейства. Автор послідовно спростовує тезу про те, що цей геноцид був проявом крихкості цивілізації, натомість пропонує подивитися на Голокост як на свідчення її потужного потенціалу. Зигмунт Бауман демонструє, що коріння геноциду сягає самої природи модерності, важливими ознаками яко є націоналізм, конструювання штучного соціального порядку, раціональне бюрократичне управління тощо. Автор відмовляється обмежувати вивчення та осмислення Голокосту рамками єврейської історії й водночас пропонує глибокий аналіз аспектів, що мають «модерний присмак» та вирізняють цей геноцид з-поміж інших. На думку Зигмунта Баумана, «Голокост був законним мешканцем дому, що
зветься модерністю».