<br> Передмова. – 6
<br> Присвята Дж. Ф. Ківзу. – 9
<br> <b> Частина І. Моніторинг стандартів освіти: чому і як все починалося?. – 15 </b>
<br> Поняття та їх визначення. – 16
<br> Оцінювання навчального процесу та проведення моніторингу освіти. – 18
<br> Чому і як було запроваджено моніториніг?. – 32
<br> Висновки. – 38
<br> <b> Частина ІІ. Моніторинг та оцінювання різних систем освіти. – 42 </b>
<br> Об'єкти моніторингу. – 43
<br> Обсяг та справедливий розподіл. – 51
<br> Як міністерства організовують збирання даних. – 60
<br> Міжнародні дослідження. – 63
<br> Висновки. – 67
<br> <b> Частина ІІІ. Розробка систем показників. – 70 </b>
<br> Концептуальна структура. – 71
<br> Навіщо використовувати показники, щоби порівняти системи освіти?. – 78
<br> Приклади освітніх показників. – 82
<br> Національні системи показників. – 89
<br> Майбутні труднощі. – 94
<br> Висновки. – 102
<br> <b> Частина ІV. До емпіричної таксономії світових систем освіти. – 105 </b>
<br> Дефініції та сутність таксономій. – 106
<br> Метод. – 115
<br> Результати. – 116
<br> Висновки. – 124
<br> Додаток 4.1. Дефініції показників світової освіти. – 126
<br> <b> Частина V. Підходи до встановлення і добору стандартів досягнень. – 132
<br> Підходи до встановлення стандартів. – 135
<br> Підходи до вибору типу стандарту. – 148
<br> Висновки. – 152
<br> <b> Частина VІ. Валідність і надійність вимірювань результатів. – 155 </b>
<br> Валідність. – 156
<br> Надійність. – 160
<br> Валідність, надійність і рівень участи. – 165
<br> Висновки. – 167
<br> <b> Частина VІІ. Моніторинг когнітивних результатів. – 169 </b>
<br> Вибір об'єкта моніторингу. – 170
<br> Вибір належної стратегії вимірювання. – 173
<br> Створення інструментів вимірювання. – 181
<br> Вимірювання тенденцій у досягненнях. – 186
<br> Висновки. – 188
<br> <b> Частина VІІІ. Моніторинг афективних результатів. – 191</b>
<br> Афективні результати у різних країнах. – 192
<br> Показники в індивідуальній та соціяльній сфері. – 197
<br> Важливість афективних показників. – 198
<br> Дві моделі вимірювання афективних результатів. – 200
<br> Дослідження громадянської освіти Міжнародної асоціації. – 202
<br> Проблеми розробки показників. – 205
<br> Третя модель вимірювання афективних результатів. – 207
<br> Висновки. – 209
<br> <b> Частина ІХ. Визначення критичних точок для стандартів. – 215 </b>
<br> Загальні проблеми встановлення стандартів. – 216
<br> Призначення і застосування критичних точок. – 218
<br> Критика процедур установлення стандартів. – 221
<br> Принципи вибору критичних точок. – 223
<br> Інтерпретація критичних точок. – 225
<br> Класифікація процедур установлення стандартів. – 227
<br> Деякі інші проблеми визначення критичних точок. – 235
<br> Висновки. – 237
<br> <b> Частина Х. Методи і проблеми встановлення стандартів досягнень. – 240 </b>
<br> Стандарти досягнень у США. – 242
<br> Процедури встановлення стандартів. – 246
<br> Порівняння методів установлення стандартів. – 253
<br> Надійність балів на основі стандартів досягнень. – 254
<br> Валідність стандартів досягнень. – 257
<br> Реалізація методів установлення стандартів. – 261
<br> Висновки. – 263
<br> <b> Частина ХІ. Вимірювання освітніх змін: загрози порушення валідности. – 267 </b>
<br> Стандарти інтерпретації даних НВОП. – 269
<br> Вимірювання тенденцій. – 274
<br> Аргументи "за" і "проти" скоригованих балів. – 280
<br> Висновки. – 283
<br> <b> Частина ХІ. Міжнародні стандарти і порівняння в галузі освіти </b>
<br> Важливість стандартів для міжнародних порівнянь. – 287
<br> Природа і типи міжнародних стандартів. – 288
<br> Стандарти та одиниці збирання даних. – 291
<br> Стандарти та критерійні дані. – 295
<br> Стандарти результатів і якости даних. – 296
<br> Стандарти розробки схеми і операцій зі збирання даних. – 301
<br> Висновки. – 307
<br> <b> Про авторів. – 309 </b>
<br> <b> Предметний покажчик. – 315 </b>

<br> Книжка допоможе пізнати стандарти освіти в діяхронному й синхронному аспекті, ознайомить читача зі системою показників і з емпіричною таксономією світових освітніх систем. Обгрунтовано підходи до встановлення стандартів досягнень з акцентом на валідності й надійності вимірювання результатів навчального процесу, а також на критичних точках визначення стандартів. У праці вироблено схему вимірювання освітніх змін, запропоновано технічні стандарти міжнародної освітньої статистики.